Фортеця Тягинь має ще одне нове життя – тепер її історія розповідається мовою мальопису.
У новому українському графічному романі «Стіни» Фортеці Тягинь та її дослідженню присвячено окремий розділ. Через малюнок і короткі репліки мальопис розповідає не лише про саму пам’ятку, а й про людей, які багато років досліджували її, привертали увагу до її значення та шукали сучасні способи говорити про складну історію українського Півдня.
Це особливо важливо сьогодні. Тягинь розташована на правому березі Дніпра – це звільнена від російської окупації у 2022 році територія, проте вона залишається недоступною для відвідування через постійні обстріли. Проте її історія продовжує жити – у результатах археологічних досліджень, наукових публікаціях, у віртуальному музеї та тепер ще й на сторінках графічного роману.
Мальопис «Стіни» показує Тягинь як місце зустрічі різних культур і цивілізацій. Археологічні дослідження засвідчили її зв’язки з Великим князівством Литовським, Кримом, Генуєю, Польщею та українськими землями. Саме тому Фортеця Тягинь є важливою пам’яткою спільної історії українського, литовського та кримськотатарського народів.
Презентації мальопису «Стіни» відбулися вже у 14 громадах України. Так Тягинь подорожує Україною разом із мальописом – стає темою розмов, знайомить нові аудиторії з історією українського півдня та нагадує: культурна спадщина може бути недоступною фізично, але вона не повинна ставати недоступною для пам’яті.
Мальопис «Стіни» є партнерською ініціативою трьох громадських організацій, які працювали з культурною спадщиною Херсонщини до повномасштабного вторгнення росії, і продовжують свою роботу зараз: Культурний центр «Україна-Литва», Центр культурного розвитку «Тотем», Новокаховське товариство охорони культурної спадщини.
Тягинь продовжує подорожувати. Тепер – ще й сторінками мальопису.
