
10 грудня 2024 в інформаційний агенції BNS у Вільнюсі відбулася прес-конференція проекту «Фортеця Тягинь: форпост європейської історії українського півдня».
Під час спілкування з журналістами директорка військового музею імені Вітовта Рита Малінаускене зазначила, що за часів Вітовта формування Великого князівства Литовського відбувалося дипломатичним шляхом, і що таке спільне історичне минуле впливає й на те, якими є сучасні стосунки між українським та литовським народами. Рита Малінаускене погоджується з тим, що Велике князівство Литовське можна вважати тогочасним прототипом Європейського Союзу. Під час прес-конференції директорка музею наголосила, що тема виставки про Тягинь, яку привезли в Литву українці, дуже важлива та актуальна в контексті російсько-української війни. Вона підкреслює, що Росія, яка веде війну проти України, намагається фальсифікувати історію, стерти історичну пам’ять України і Литви.
«Усі виставки у нас у музеї йдуть «у глибину» і цією виставкою ми «копаємо» такі теми, які пов’язують Вітовта з Україною. Цікаво, що українці (зокрема ті військові, які перебували у Литві на реабілітації і відвідували музей) історію (а саме епоху Вітовта) знають ліпше, ніж литовці. Литовцям подобається знати, що наша країна була «від моря до моря», але вони не можуть пов’язати це з контекстом. Для наших археологів та істориків ця виставка також дуже важлива», – сказала Рита Малінаускене. Вона додала, що литовці більш обізнані про те, що відбувається нині в Україні, вони добре знають про трагічне сьогодення Херсонщини, зокрема, про підрив росіянами Каховської ГЕС та наслідки цих подій, проте про спільне минуле наших держав знають мало.
Цією виставкою, яку зараз привезли в Литву українці, співпраця з музеєм не обмежиться. Пані директорка музею Вітовта розповіла, що вони вже готують нову виставку, яка відкриється у 2025 році і буде присвячена військовій інженерії – фортифікаційним спорудам від давніх часів до нинішніх. І тут є дуже цікавою тема визначення лінії фортифікаційних споруд на півдні України часів Вітовта.
«Треба брати від Інкермана. Також на Дніпрі стоїть ще одна фортеця Вітовта – Дашів (нині Очаків). І якщо Інкерман – це на заході, а Тягинь – на півдні, то ми бачимо лінію фортець, яка так чи інакше була пов’язана з Вітовтом. Не забуваймо про порт Кочубїїв (нинішня Одеса). І ще є багато різних легенд про інші фортеці по цій лінії – археологи сперечаються щодо цього. Але так чи інакше ця лінія вздовж узбережжя Чорного моря пов’язана з будівництвом часів Вітовта», – відзначила докторка історичних наук, керівниця Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАНУ Світлана Біляєва.