Перша публічна презентація віртуального музею та 3D-моделі Фортеці Тягинь відбулася 17 жовтня 2024 в Посольстві Литовської Республіки в Україні. Як зазначила Посол Литовської Республіки в Україні Інга Станітє-Толочкєнє:
«Символічно, що сьогоднішня презентація відбувається у Посольстві – на території Литви. Завдяки сучасним технологіям ми зможемо віртуально доторкнутися до багатої спільної української та литовської історії, звичаїв та традицій, які повинні передаватися з покоління до покоління. Фортеця Тягинь – це важлива археологічна пам’ятка, яка об’єднала три культури – українську, литовську і кримськотатарську».
До презентації змогли долучитися Світлана Біляєва, д.і.н., начальниця Південної середньовічної експедиції ІА НАНУ і Борис Черкас, доктор історичних наук і військовий ЗСУ, Всеволод Івакін, к.і.н., завідувач відділом археології Києва ІА НАН України, дійсний член Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), голова секції археології – «Про значення досліджень литовських пам’яток в Україні».
З цією подією привітали організаторів представники Офісу Президента України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Інституту археології НАНУ, Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID), яка надала фінансову підтримку створенню віртуального музею, а також Почесний консул Литви в Херсонській області Віктор Попов та голова Громади литовців України Даля Макарова.
Потужно і глибоко прозвучали слова голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова:
«Фортеця Тягинь бачила розвиток Великого князівства Литовського, становлення Кримського ханства – держави, яка існувала 342 років, з’явлення українського козацтва. Це концентрація нашої різної – сильної для європейського простору, – історії в одному місці. Це говорить не просто про наше минуле. Це говорить про те, що ми маємо бути разом в майбутньому. Я не можу не сказати про часи, які ми переживаємо. Я низько вклоняюся воїнам ЗСУ – завдяки цим мужнім, самовідданим людям ми можемо проводити такі заходи. Але це знову сталося. Те, що, на відміну від наших народів, є народи, які блукають у темряві. Вони шукають свої духовні скрепи на наших землях, і сюди вони приходять з війною. Чим більше ми будемо дізнаватися про наші скрепи, тим менше буде у ворогів шукати свої сліди – неіснуючі, – на наших землях».
Голова правління «Культурного центру Україна-Литва», директорка ГО «ІРЦ «Правовий простір» Наталя Бімбірайте презентувала віртуальний музей і розповіла про історію його створення – про мрію, яка зародилася ще під час розкопок у Тягині. Це була мрія побачити Фортецю Тягинь такою, якою вона могла бути у 14-15 століттях. І ця мрія здійснилася: у 2024 році, попри життя в умовах повномасштабної війни та неможливість продовжувати археологічні розкопки в Тягині, віртуальний музей і 3D-модель Фортеці Тягинь створені.
Важливо зазначити, що створення 3D-моделі стало ще одним кроком у довгій і послідовній історії досліджень. В основі досліджень – перші креслення Тягині, зроблені Ф.Фабриціусом за результатами розкопок і досліджень Віктора Гошкевича (1914 р.); креслення к.і.н., археолога Михайла Ієвлева, зроблені за результатами досліджень Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАНУ та опублікованих у двох монографіях ІА НАНУ, присвячених Тягині (2018, 2021 рр.); креслення і дослідження архітекторок Єлизавети Євсеєвої, Тетяни Євсеєвої. Всі знання і дослідження були зібрані, всі аналоги ретельно проаналізовані. Результатом можна пишатися, але також важливо, що тепер ця спадщина стане доступною для України та світу.
А ще Наталя Бімбірайте подякувала всім, хто в різні роки долучався до експедицій та досліджень і підтримував їх – волонтерством, донатами, креативними акціями. Зала Посольства не змогла б вмістити всіх, кого вже називають «люди Тягині» (і не це адреса, не місце проживання). Люди Тягині – це всі, хто відчуває, відшукує, відкриває справжню історію українського півдня. Тож вітаємо всіх нас – і продовжуємо!
